Як перевірити жовчний міхур, які аналізи здати?

28.05.2021
Ameda

У більшості випадків, коли до мене приходять пацієнти, опитуючи їх, я чую діагнози та патології, що супроводжують пацієнта впродовж життя і пов’язані із жовчним міхуром…

Що таке жовчних міхур, для чого він потрібен і чим він хворіє?

Жовчний міхур – це умовно кажучи «депо» для жовчі, що утворюється печінкою, далі потрапляє до нього на «дозрівання» – там вона концентрується (за рахунок зменшення кількості рідини – можливе зневоднення до 10 раз!) і чекає сигналу, коли їй треба виділитися для включення в роботу травної системи.

Керування синхронним скороченням жовчного міхура, жовчовивідних проток та клапану, що регулює подачу жовчі в дванадцятиперсну кишку відбувається за рахунок нервової та гуморальної (гормони) систем.

У здорової людини утворюється близько 2 л жовчі на день. Звичайно що при обємі жовчного міхура до 90-120 мл, 20 раз його наповнити і скоротити не дуже раціонально. Тому жовч не завжди накопичується в міхурі, а й виділяється паралельно в кишківник із швидкістю декілька краплин в хвилину. Це відразу допомагає вирішити декілька питань. Жовч є чудовим антисептиком і регулює нормальний склад мікрофлори в кишківнику. Вона є стимулянтом перистальтики і таким чином допомогає зберігати нормальну скоротливість кишківника. За допомогою жовчі виділяються в т.ч. продукти обміну, які б не дуже правильно зберігати в організмі, і тому, жовч виконує ще й видільну функцію.

Але коли ми поїли, виділення жовчі підсилюється значно, так як вона приймає участь у первинній обробці жирів (т.зв. «емульгація» – розчинення жирів). Тільки після цього фермент ліпаза, що виділяється підшлункової залозою, зможе перетравити жири.

Але є ряд станів (іноді міфічних), коли виникають проблеми з роботою жовчевивідної системи.

Міфічна проблема – це форма жовчного міхура та будь-які «перешкоди», що заважають працювати жовчному міхуру, а нам їсти все підряд – «перегини», «перетяжки», «викривлення» тощо. По сучасним уявленням форма жовчного не впливає на його функцію, а наявністю вищезгаданих проблем є просто 3D-візуалізацією самого жовчного міхура, який, як і будь-який порожнининний орган може змінювати свою форму. Так, є ряд станів, коли після самостійного одужання після гострого запалення жовчного відбулась його деформація, але це настільки рідкий стан, що, в крайньому випадку в Україні можна виявити декілька таких чоловік.

Біліарна дисфункція – одне із розповсюджених функціональних розладів роботи жовчевивідної системи, і повязане із асинхронізацією роботи жовчного міхура, проток та клапанного апарату. Зазвичай воно проявляється тяжкістю, болем, дискомфортом в правому підреберї після прийому їжі і може тривати до 30 хвилин, і можливо саме проходити до наступного прийому їжі. В цьому випадку обовязково необхідно звернутись до лікаря, щоб виключити органічну патологію жовчевивідних шляхів – запалення, конкрементів (каменів).

Самостійно досліджувати функцію жовчного міхура (без направлення лікаря проходити обстеження) або займатись самолікуванням (приймати т.з. «жовчогінні») не варто, тому що самостійна інтерпретація результатів обстежень або прийом ліків, що протипоказані при певних захворюваннях ми можемо пропустити серйозне захворювання або погіршити перебіг проблеми з жовчним міхуром.

Перш за все, коли виникають будь-які проблеми із здоровям, необхідно звернутись до сімейного лікаря, який, при необхідності направить до гастроентеролога. При наявності приватної медицини, на прийом до гастроентеролога можливо потрапити без направлення від свого сімейного лікаря.

Далі лікар, при підозрі на порушення роботи жовчевивідної системи, призначає дообстеження. Базовими в цій ситуації є:

  1. УЗД органів черевної порожнини
  2. Печінкові проби
  3. Альфа-аміліза крові, ліпаза крові (тому що підшлункова залоза має спільну систему протоки із жовчевивідною)
  4. Загальний аналіз крові, с-реактивний білок.

Визначення функції жовчного міхура з функціональним навантаженням не є протокольним дослідженням, а скоріш за все, історичним методом діагностики і є орієнтовним для лікаря. Лікар не може опиратись на дане обстеження як на визначаюче, так як воно є дуже умовним і субєктивним.

Важливо памятати, що діагноз не виставляється через інтернет або схожість симптомів із захворюванням коллеги по роботі. Діагноз – це результат складного пошуку і співставлення скарг пацієнта, результатів обстеження і відгуку на лікування.

Бажаємо здоровя!

 

28.05.2021
Автор статьи
Душинський Юрій Сергійович
Лікар гастроентеролог, лікар УЗД
Досвід роботи: 11 років
Бровари, вул. В. Чорновола, 6,
Записатись

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *