Непереносимість молока в дітлахів

27.10.2020
Ameda

Лактазна недостатність — це непереносимість лактози — основного вуглеводу молочних продуктів. Лактоза — молочний цукор, найважливіше джерело енергії для дітей перших місяців життя.
Лактозна непереносимість виникає у тих діток, чий тонкий кишківник виробляє недостатню кількість ферменту під назвою «лактаза», яка необхідна організму для нормального перетравлення і розсмоктування лактози.

Які форми захворювання бувають?
Первинна вроджена, зумовлена генетично, — найважча форма, трапляється досить рідко.
Транзиторна лактазна недостатність — це тимчасовий стан у дітей перших 2-3 міс життя. Причиною якого є недостатнє вироблення лактази тонким кишківником через функціональну незрілість травної системи малюка.
Вторинна — у дітей старшого віку, розвивається на фоні інших захворювань, наприклад гострої кишкової інфекції (зруйновані ворсинки тонкого кишківника) — триває 2-3 тижні, або хронічні захворювання кишківника, які потребують постійної терапії.

Основні симптоми:

  • здуття;
  • біль у животі або кольки;
  • бурчання в животі;
  • надмірне газоутворення;
  • рідкий стілець або діарея;
  • нудота (блювота).

Як лікувати?

  1. Перш ніж почати лікування, проводиться аналіз на непереносимість лактози у немовлят. У випадку позитивного результату в раціоні зменшують кількість лактози чи, за можливості, виключають її взагалі. Одночасно проводиться корекція інших симптомів. Така тактика спрацьовує у випадку первинної лактазної недостатності.
  2. Якщо діагностовано вторинну непереносимість лактози у дітей, спочатку потрібно вилікувати хворобу, що стала причиною такого стану. Кількість лактози, яка споживається, тимчасово знижується. За цей період пошкоджена слизова оболонка кишківника відновлюється.
  3. Тим малюкам, що харчуються материнським молоком, фермент, якого не вистачає, додають безпосередньо у нього. Для цього лікар індивідуально розраховує дозу лактази, перед годуванням її попередньо розводять у зцідженому грудному молоці, залишають для процесу ферментації на 5–10 хвилин, а потім дають випити крихітці. Після цього, годування проводиться відповідно до вікових потреб. Іноді може виникнути проблема, якщо дитина, яка звикла до грудей, відмовляється брати пляшечку.

Уважно прислухайтеся до свого організму, будьте здорові та не забувайте про консультацію у наших лікарів!

За деталями звертайтеся до наших операторів:
044 321 01 00, 044 237 13 11 або 093 170 79 38

27.10.2020

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.